Хіміки створили антибіотик, здатний вбивати «супермікробів»

Хіміки створили антибіотик, здатний вбивати «супермікробів»

Вчені з Брауновського університету і Гарварду розробили новий клас антибіотиків, здатний знищувати стафілокок, невразливий до дії метициліну та ряду інших ліків.
В останні роки перед медиками все ширше і гостріше стає проблема появи так званих «супербактерій» - мікробів, стійких до дії одного або декількох антибіотиків. Серед них є як рідкісні збудники інфекцій, так і дуже поширені й небезпечні патогени, такі як золотистий стафілокок (Staphilococcus aureus) або пневмокок (Klebsiella pneumoniae). Виникла реальна небезпека того, що всі антибіотики втратять свою ефективність і медицина повернеться в «темні століття».

Мілонакіс і його колеги створили перший синтетичний антибіотик, який може знищувати навіть самі живучі колонії «безсмертного» стафілокока, експериментуючи з ретиноїдами, аналогами вітаміну А, що мають бактерицидні властивості.

Подібні речовини, як зазначає Мілонакіс, вчені давно намагаються пристосувати як засіб для боротьби не з бактеріями, а з раковими пухлинами, чиї клітини починають масово гинути при появі навіть невеликого числа молекул ретиноїдів в їх околицях.

Відносно недавно вчені виявили, що ці ж сполуки можуть проникати в мембрани мікробів і вивертати їх навиворіт, викликаючи їх масову загибель. Ці відкриття привернули увагу американських хіміків, і вони спробували знайти таку версію ретиноїдів, яка б вбивала стафілокок, але не чіпала клітини тварин і людей, експериментуючи на хробаках-нематодах.

Створивши кілька десятків тисяч «кузенів» вітаміну А, вчені заразили черв'яків стафілококом і спробували вилікувати їх за допомогою цих випадково створених антибіотиків. Їм вдалося знайти приблизно дві сотні молекул, що заважали розмноженню мікробів, і вибрати з них два речовини, CD437 і CD1530, найбільш ефективно справлялися з цим завданням і при цьому майже не чіпали клітини печінки, нирок та інших органів.

Подальші досліди показали, що молекула CD437 і її вдосконалені версії, що не вбивали клітини людини в принципі, мали ще одну цікаву і корисну властивість. Вони особливо ефективно знищували тих мікробів, які розмножувалися повільно і були причиною розвитку хронічних і застарілих інфекцій.

Подібні бактерії не мають «генів невразливості», проте антибіотики на них майже не діють через їх повільного метаболізму, і створення ліків від них, як сподіваються Мілонакіс і його колеги, допоможе медикам боротися з лікарняними епідеміями стафілокока і дозволить науці здобути перемогу в гонці озброєнь з мікробами.